- постоялець
- —————————————————————————————постоя́лецьіменник чоловічого роду, істотазаст.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
постоялець — льця, ч. 1) заст. Той, хто тимчасово живе в заїзді (див. заїзд I 1)), на постоялому дворі тощо. || Той, хто живе на квартирі в кого небудь; квартирант. 2) Солдат або офіцер, що стоїть постоєм де небудь, у когось … Український тлумачний словник